Здійснення перерахунку за послуги водопостачання

Приблизно в 2009 році споживачу в приватний будинок був встановлений лічильник води (документи по встановленню лічильника відсутні як у споживача так і в КП). Споживач мешкає в будинку сам, договір про надання послуг з центрального водопостачання з КП не укладав, показники лічильника не передавав, представників КП не допускав до вузла обліку води, лічильник ніколи не проходив повірку. КП нараховувало середньодобове споживання таким споживачем послуг, споживач сплачував за надані послуги. У 2024 році споживач подарував будинок дочці після чого вона стала власником будинку. Дочка надала до КП письмову заяву, щоб батько уклав договір про надання послуг з централізованого водопостачання з КП. З батьком був укладений договір, як з користувачем послуг. Під час оформлення документів представники КП отримали доступ до вузла обліку води споживача, де встановили різницю показників лічильника між показниками що були в КП і фактичного показника на лічильнику в 3418 м 3. Після повірки лічильника ліцензованим ТОВ було встановлено, що лічильник не придатний до експлуатації і недораховував обсяг спожитої води (похибка - 25,10 % ).

КП повинно було нараховувати середньодобове споживання послуг чи як приміщення не оснащене вузлом обліку?
КП мало право укладати договір зі споживачем , як з користувачем послуг чи тільки власником, тобто з дочкою?
КП має право донараховати кошти за фактичні показники лічильника 3418м 3? 

Ключовими факторами Вашого питання є те, що:

  • лічильник не проходив повірку;
  • КП не мало доступу до вузла обліку;
  • показники не передавались;
  • відсутній договір (але послуга фактично споживалась і оплачувалась).
  1. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та . Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, лічильник вважається комерційним вузлом обліку лише якщо:
  • введений в експлуатацію,
  • опломбований,
  • проходить періодичну повірку,
  • є доступ для контролю.

У вашому випадку цього не було, отже КП мало право:

  • або нараховувати за нормами споживання (як без лічильника);
  • або застосовувати середньодобове — але це зазвичай робиться тимчасово (наприклад, при непередачі показників).

Більш юридично коректний варіант у такій ситуації — нарахування як для об’єкта без вузла обліку.

  1. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» дозволяє укладення договору про надання комунальних послуг, як з власником приміщення, так і з споживач (фактичний користувач).
  2. Чи має право КП здійснити донарахування за 3418 м³?

Виходячи з того, що лічильник: не повірявся, визнаний непридатним, мав похибку -25,10% (недооблік), а також був недопуск до перевірки і тривалий час облік фактично не здійснювався, можна зробити висновок, що він є непридатним для здійснення достовірного обліку.

Відповідно показники такого лічильника не можуть вважатися достовірною підставою для розрахунків.

При цьому недопуск до вузла обліку дає КП право робити нарахування за нормативами.

Але важливо звернути увагу на строки. КП не може донарахувати «за всі роки» застосовується строк позовної давності — 3 роки.