Декларування посадовими особами комунальних підприємств в Україні: правова природа, обов’язки та строки

1. Правове підґрунтя декларування

Декларування посадовими особами є ключовим механізмом превентивного антикорупційного контролю в Україні. Основним нормативно-правовим актом, що визначає предмет, коло суб’єктів та порядок подання декларацій, є Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VIII від 14.10.2014 (далі — Закон).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону, суб’єктами, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства, є, зокрема:

• особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у першій групі.

Юридичні особи публічного права — це підприємства, установи чи організації, утворені розпорядчими актами органів державної влади або органів місцевого самоврядування, у тому числі комунальні підприємства, що відповідає положенням статті 81 Цивільного кодексу України.

Отже, посадові особи комунальних підприємств належать до суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та зобов’язані виконувати вимоги щодо фінансового контролю.

2. Хто є посадовою особою комунального підприємства

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права розуміються працівники, які на постійній основі виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

До таких осіб, зокрема, належать:

• керівники комунальних підприємств (директор, генеральний директор);
• заступники керівників;
• головні бухгалтери;
• інші працівники, на яких покладено управлінські повноваження.

Водночас працівники, які не здійснюють зазначених функцій (технічний персонал, спеціалісти без управлінських повноважень), не визнаються суб’єктами декларування. Такий підхід узгоджується з усталеною адміністративно-правовою практикою тлумачення понять організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

3. Декларації, що подаються посадовими особами комунальних підприємств

3.1. Нормативне закріплення форми декларації

Форма декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджена Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації» (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1965/41021).

Цим наказом:

• запроваджено єдину форму декларації для всіх суб’єктів декларування, у тому числі посадових осіб комунальних підприємств;
• затверджено Порядок заповнення та подання декларації, що визначає її структуру, розділи та принципи заповнення;
• визнано таким, що втратив чинність, попередній наказ НАЗК № 449/21 від 23.07.2021.

Наказ прийнято на підставі пункту 5 частини першої статті 12, частини першої статті 45 та статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

3.2. Види декларацій

НАЗК визначає три основні види декларацій:

1. Декларація кандидата на посаду
2. Щорічна декларація
3. Декларація при звільненні

3.2.1. Декларація кандидата на посаду

Подається особою до призначення або обрання на посаду, що передбачає декларування, та охоплює попередній звітний рік.

3.2.2. Щорічна декларація

Подається за звітний рік, що передує року подання, та містить інформацію про майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання.

3.2.3. Декларація при звільненні

Подається після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням відповідних функцій, якщо частина звітного періоду не була охоплена раніше поданою декларацією.

4. Строки подання декларацій

Основні строки подання декларацій є такими:

• декларація кандидата на посаду — до призначення або обрання;
• щорічна декларація — щороку, як правило, до 1 квітня року, що настає за звітним;
• декларація при звільненні — протягом 30 календарних днів з дня припинення повноважень.

5. Зміст декларації та вимоги до її заповнення

Порядок заповнення декларації, затверджений наказом НАЗК № 252/23, визначає:

• перелік відомостей та відповідні розділи декларації;
• вимоги до достовірності та повноти інформації;
• правила відображення відомостей про доходи, майно, фінансові зобов’язання та інші активи.

Декларація містить, зокрема, відомості про:

• нерухоме та рухоме майно;
• доходи та подарунки;
• фінансові зобов’язання;
• активи декларанта та членів його сім’ї.

Усі декларації подаються виключно в електронній формі через Єдиний державний реєстр декларацій НАЗК з урахуванням чинних методичних рекомендацій.

6. Технічні вимоги до електронного подання декларацій

6.1. Електронне підписання

• декларація подається лише в електронній формі;
• для подання використовується кваліфікований електронний підпис (КЕП);
• автентифікація в Реєстрі здійснюється за допомогою КЕП або інших кваліфікованих засобів ідентифікації.

6.2. Робота з Реєстром

• суб’єкт декларування працює через персональний електронний кабінет;
• система проводить автоматичні логічні та технічні перевірки;
• відомості звіряються з державними реєстрами з метою мінімізації помилок.

7. Взаємозв’язок з антикорупційним законодавством

Форма декларації та порядок її заповнення є деталізацією вимог статей 45–46 Закону України «Про запобігання корупції». Методичні рекомендації та роз’яснення НАЗК, хоча й мають рекомендаційний характер, фактично використовуються як практичні орієнтири для належного виконання обов’язку декларування.

8. Юридична відповідальність за порушення вимог декларування

Законодавством передбачено:

• адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання декларації без поважних причин;
• кримінальну відповідальність за неподання декларації або подання завідомо недостовірних відомостей (стаття 366-3 Кримінального кодексу України).

У разі виявлення порушень НАЗК має право направляти матеріали до суду, а відповідні судові рішення тягнуть правові наслідки, передбачені законом.

9. Практичні аспекти для комунальних підприємств

Для належного виконання вимог законодавства комунальним підприємствам доцільно:

• визначити відповідальних осіб за координацію процесу декларування;
• проводити регулярні інструктажі посадових осіб;
• забезпечувати контроль за строками подання декларацій.

Висновки

1. Посадові особи комунальних підприємств є суб’єктами декларування як посадові особи юридичних осіб публічного права.
2. Вони зобов’язані подавати декларацію кандидата на посаду, щорічну декларацію та декларацію при звільненні.
3. Строки подання декларацій є чітко визначеними та підлягають обов’язковому дотриманню.
4. Порушення вимог декларування тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.