Вступ

Повномасштабна війна докорінно змінила не лише соціально-економічну ситуацію в країні, а й підходи судової системи до вирішення спорів. Комунальні підприємства, які традиційно є учасниками правовідносин у сфері житлово-комунального господарства, сьогодні працюють у складних умовах: зруйнована інфраструктура, мобілізовані працівники, робота на територіях активних бойових дій, ускладнений доступ до майна. Водночас, навіть в умовах воєнного стану, КП продовжують надавати послуги, укладати договори, здійснювати розрахунки та звертатися до судів для захисту своїх прав. Саме тому особливо важливо розуміти, як війна впливає на виконання судових рішень, застосування позовної давності, форс-мажорні обставини та підходи судів до стягнення заборгованості. Після закінчення воєнного стану КП очікує хвиля відновлення виконавчих дій і нових позовів, тому зараз найкращий момент для систематизації документів, проведення звірок, уточнення сум, та перегляду умов договорів. У статті ми розглянемо основні виклики та зміни зумовлені військовим станом, а також поширені тенденції у судовій практиці щодо стягнення заборгованості, застосування форс-мажору та досудового врегулювання спорів.

Заборона відкриття виконавчих проваджень.

Верховний Суд у огляді судової практики наголосив: "Відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень заборонено на територіях, де тривають бойові дії або які є тимчасово окупованими". Ця заборона має безпосередній вплив на практику стягнення боргів за комунальні послуги у таких регіонах. Навіть якщо судове рішення набрало законної сили, його виконання призупиняється, доки територія залишається у переліку активних бойових дій або є окупованою. Актуальний перелік таких територій затверджено наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 28.02.2025 № 376 Перелік територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Перш ніж направляти документи до органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, варто перевірити територіальну належність боржника. Якщо населений пункт входить до переліку, відкриття виконавчого провадження неможливе.

Війна, окупація та статус ВПО як обставини, що впливають на заборгованість

Суди визнають, що війна, окупація, переміщення осіб чи руйнування житла є істотними обставинами, які впливають на вирішення справи. Якщо боржник є внутрішньо переміщеною особою (ВПО), тимчасово не проживав у помешканні через бойові дії, або втратив доступ до майна це може стати підставою для звільнення від частини боргу чи зміни способу його стягнення. Але ключовим залишаються докази. Без підтверджуючих документів (довідки ВПО, акти пошкоджень, довідки про перебування в зоні бойових дій, фотофіксація, тощо) суд не прийматиме до уваги ці обставини. Верховний Суд фактично вказав: механічне застосування довоєнних правил у сучасних умовах призводить до несправедливих рішень. Тому сьогодні правосуддя будується на принципі розумного балансу між інтересами підприємства й громадян, які опинилися у складних обставинах.

Позовна давність: "зупинена" війною, але не скасована.

Строки позовної давності за ЦКУ (3 роки з моменту, коли мав бути здійснений платіж) у воєнний час можуть зупинятися або перериватися. До 4 вересня 2025 року діяли норми щодо "зупинення" строків, коли строки позовної давності, передбачені статтями ЦК (наприклад, ст. 257), не враховувалися під час дії воєнного стану або карантину, а час, що зменшував строк позовної давності, не враховувався протягом дії надзвичайних обставин. Часткова оплата, підписані акти звіряння боргу або письмові претензії переривають перебіг строку. При цьому важливо зберігати докази вручення претензій (поштові повідомлення, акти, тощо).

Як правильно формувати розрахунок боргу?

Суди стали більш вимогливими до обґрунтування вимог КП. Якщо позивач не розмежував періоди боргу таку заяву можуть відхилити повністю. Вказуйте період нарахування (по місяцях); додайте таблицю-розрахунок із сумами, оплатами, боргом, 3 % річних та інфляційними (приклад таблиці розрахунку додається); зберігайте акти звіряння та платіжні документи. Це підвищує шанси, що суд застосує позовну давність частково, а не відмовить у всьому позові. Формувати обґрунтований розрахунок боргу необхідно з деталізацією по періодах, підтвердженнями у вигляді квитанцій, банківських виписок, актів звірки. Також важливо забезпечувати належне документування правовідносин через чинний статут, протоколи загальних зборів, кошторис та рішення про внески. Надсилати письмові претензії з доказами вручення та зберігати копії всіх контактів із боржником. Суди також враховують досудові звернення, медіацію та реструктуризацію як свідчення добросовісності КП.

Докази та доказування під час війни.

Навіть частково оформлені документи під час воєнного стану отримують доказове значення, якщо з них можна простежити логічний ланцюг постачання та споживання послуг. До таких документів належать договори, акти приймання-передачі (включно з випадками, коли протилежна сторона не підписала акт), рахунки, платіжні доручення, банківські виписки, електронне листування та повідомлення в месенджерах за умови ідентифікації автора. Суди враховують будь-які наявні докази, що підтверджують фактичне виконання або отримання послуг, навіть якщо через війну відсутні повний перелік документів чи підписи. Це можуть бути: фото- та відеофіксація надання послуг, акти обстеження, довідки про відсутність доступу до майна або пошкодження інфраструктури, акти звіряння розрахунків, листування з орендарями або споживачами, повідомлення органів місцевого самоврядування тощо. Особливе значення набуває логічна структурованість доказів: таблиці розрахунків боргу з деталізацією за періодами, акти наданих послуг, квитанції та банківські виписки дозволяють суду простежити причинно-наслідковий зв"язок між наданням послуги та виникненням зобов"язання. Також важливо забезпечити збереження електронних копій документів та кореспонденції, оскільки у воєнний час фізичні носії можуть бути зруйновані або втрачені. Судова практика останніх років демонструє, що навіть неповні або частково оформлені документи визнаються достатніми для підтвердження фактів, якщо вони дозволяють ідентифікувати сторони, дату та обсяг наданих послуг. Водночас наявність додаткових підтверджуючих доказів (свідків, фото, відео) суттєво підвищує шанси на позитивне рішення суду.

Досудове врегулювання спору під час війни.

Попри те, що досудове врегулювання не є обов"язковим суди позитивно оцінюють ситуації, коли підприємство документально підтверджує всі дії з досудового врегулювання спорів: надсилання письмових повідомлень цінним листом або електронною поштою з кваліфікованим електронним підписом, паралельне інформування ОСББ чи управителя, фіксація телефонних або онлайн-переписок. Підтвердження спроби досудового врегулювання дозволяє продемонструвати суду добросовісність КП, якщо спір передається до судового розгляду. Так само увагу слід приділяти структурованості доказів: чітке зазначення дати, адресата, змісту повідомлення та відповідної реакції сторони допомагає суду оцінити, що КП робило все можливе для мирного врегулювання спору перед зверненням до суду.

Застосування медіації та альтернативного врегулювання спорів

В сучасній практиці управління комунальними підприємствами дедалі більшого значення набуває застосування медіації та інших альтернативних методів врегулювання спорів, зокрема реструктуризації заборгованості. Судова практика свідчить, що спроби сторін врегулювати конфлікт досудово, через переговори або погоджені графіки реструктуризації, розглядаються судами як прояв добросовісності та можуть позитивно впливати на оцінку поведінки КП у спорах із споживачами. Для ефективного використання медіації КП доцільно передбачати відповідні процедури вже на рівні договорів із споживачами. Це можуть бути обов"язкові положення про досудове врегулювання спору шляхом переговорів або медіації перед зверненням до суду, з визначенням строків, формату проведення та відповідальних осіб, а також з механізмом фіксації результатів. Внутрішні процедури медіації повинні включати призначення відповідальних осіб або комітету, стандартизовані шаблони повідомлень, протоколи взаємодії та обов"язкове документування всіх домовленостей, включаючи листування електронною поштою, повідомлення, акти зустрічей чи протоколи засідань. Особливу увагу слід приділяти використанню реструктуризації заборгованості як інструменту врегулювання. Індивідуально узгоджені графіки погашення боргу слід оформлювати письмово та отримувати підтвердження від споживача, що дозволяє в подальшому використовувати їх як доказ добросовісності КП у суді. Водночас дотримання належної процедури комунікації, звірки розрахунків і оформлення претензій дозволяє підприємству не лише попереджувати масові судові претензії, а й створює вагомий доказ добросовісності у суді, що суттєво підвищує шанси на успішний результат у разі виникнення спору.

Форс-мажор: що працює, а що ні?

Форс-мажорні обставини, зокрема бойові дії та мобілізація, визнаються судами підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов"язань (штрафи, пеня) відповідно до ст. 617 ЦК України, а також до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Однак форс-мажор не звільняє від основного обов"язку сплатити борг і застосовується лише для оцінки наслідків порушення зобов"язання. Суди вимагають комплекс доказів: акти ДСНС, накази/повістки про мобілізацію, довідки ВПО, фото/відео пошкоджень, кореспонденцію. Листи та сертифікати Торгово-промислової палати (ТПП) розглядаються лише як допоміжні докази; ключовою є наявність причинно-наслідкового зв"язку між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов"язання. Той факт, що ТПП України засвідчила як форс-мажорні обставини військову агресію рф проти України, не є виключною підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов"язань. Лист ТПП України від 28.02.2022, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов"язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, тому не буде прийматись судом як достатній доказ.

Чи визнається мобілізація керівника КП форс-мажором?

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Мобілізація керівника є подією, яка не залежить від волі підприємства, вона має загальнонаціональний характер і є наслідком ведення бойових дій, та обставиною, що не могла бути передбачена або відведена. Призов на військову службу є обставиною, що впливає на можливість здійснення господарської діяльності, у тому числі укладення правочинів та виконання договірних зобов`язань. Мобілізація керівника буде вважатися форс-мажором, якщо доведено, що через це підприємство не могло діяти належно. Суд враховує причинно-наслідковий зв"язок між мобілізацією і неможливістю підписати документи чи організувати роботу.

Спори щодо оренди комунального майна під час війни

Постанова КМУ № 634 передбачає автоматичне продовження договорів оренди під час воєнного стану. Якщо строк договору закінчився під час військового стану відбувається автоматичне продовження; отже, орендодавець не завжди має підставу для негайного розірвання за прострочення, оскільки законодавство передбачає механізми захисту орендаря. КП як орендодавець має фіксувати факти користування (фото, акти) й не поспішати з розірванням без правової підстави. Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України (ЦКУ), наймач зобов"язаний сплачувати орендну плату незалежно від того, чи користувався він майном, крім випадків, коли користування було неможливим з причин, що не залежать від нього. Верховний Суд зазначає: для звільнення від орендної плати орендар має довести наявність об"єктивної неможливості користування майном (наприклад, окупація, руйнування приміщення, евакуація персоналу, пряма заборона доступу військовими чи органами влади). Просте посилання на воєнний стан або зниження доходів не є достатньою підставою для невиконання зобов"язань. Комунальні підприємства як орендодавці зобов"язані забезпечити правильне документування таких випадків, складати акти обстеження, фіксувати обставини неможливості користування, вести листування з орендарями та укладати додаткові угоди про зміну умов договорів. Неналежне оформлення таких обставин може призвести до судових спорів і втрати доходів підприємства.

Підсудність під час війни

Підсудність визначається фактичним місцем знаходження відповідача або місцем виконання зобов"язання. У воєнних умовах багато судів релоковуються і тому можуть переносити провадження. КП повинні орієнтуватися на актуальні акти Державної судової адміністрації щодо переміщення судів, а якщо відповідач змінив місце реєстрації подавати позов за фактичним місцем перебування. Для оперативного подання позовів та отримання повідомлень від суду КП доцільно використовувати електронні сервіси Державної судової адміністрації та власну систему електронного документообігу, що дозволяє контролювати строки і фіксувати всі документи. Якщо фактичне місце перебування боржника невідоме, закон дозволяє подавати позов за місцем останньої відомої реєстрації боржника або за місцем виконання зобов"язання. Суд може ухвалити рішення навіть у разі відсутності відповідача, якщо КП зможе довести належне повідомлення та докази спроб встановити його фактичне місце перебування.

Які витрати підлягають відшкодуванню?

Витрати на експертизи, представництво адвокатів та судовий збір відшкодовуються за умов надання доказів їх необхідності, та фактично понесених витрат. Практика ВС 2024-2025 років підтверджує, що суд може відшкодовувати навіть витрати на експертизу до відкриття провадження, якщо її висновок використано у справі. Докази включають договори з експертами, рахунки, акти виконаних робіт, угоди з адвокатами та платіжні документи. Для відшкодування судового збору достатньо квитанції або довідки про оплату, а для адвокатського супроводу на підставі договору та рахунків. Суд оцінює "розумність" заявлених сум, присуджуючи до відшкодування частину або повну суму.

Як запобігти колективним позовам під час війни?

Для підвищення ефективності правового захисту КП доцільно закріпити в договорах такі положення: обов"язковий порядок звірки показників та розрахунків із фіксацією результатів у формі актів звіряння; чітко визначений претензійний порядок врегулювання спорів із зазначенням строків і способів повідомлення; механізми фіксації та повідомлення про форс-мажорні обставини та наслідки їх недотримання. Впровадження таких процедур на практиці не лише зменшує ризик масових колективних позовів, але й демонструє добросовісність підприємства у разі звернення до суду, створюючи вагомі підстави для захисту його інтересів та забезпечення своєчасного виконання зобов"язань споживачами. Крім того, систематичний підхід до документування, внутрішніх процедур контролю та звітності дозволяє КП оперативно реагувати на нові претензії, уникати спірних ситуацій та формувати чітку доказову базу, що особливо важливо в умовах воєнного стану, коли виникають непередбачувані обставини і колективні претензії можуть швидко масштабуватися.

 

Висновок

Ефективна діяльність комунальних підприємств у сфері судових спорів у 2025 році потребує системного та багаторівневого підходу, який поєднує не лише ретельне документування та дотримання внутрішніх процедур, а й активне використання альтернативних механізмів врегулювання спорів.Не менш важливою є адаптація до змін у законодавстві та судовій практиці, зокрема врахування особливостей воєнного стану, зупинки чи переривання строків позовної давності, застосування форс-мажорних обставин, обмежень на відкриття виконавчих проваджень на тимчасово окупованих або бойових територіях, а також автоматичного продовження договорів оренди. В умовах війни особливе значення набуває комплексний підхід до управління ризиками колективних та індивідуальних позовів. Впровадження внутрішніх процедур контролю, чітко визначених претензійних порядків та механізмів повідомлення про форс-мажорні обставини дозволяє не лише зменшити кількість спорів, а й продемонструвати суду добросовісність підприємства. Крім того, активне застосування досудового врегулювання, включаючи узгоджені графіки реструктуризації боргу та медіацію, сприяє збереженню репутації підприємства та підвищує ймовірність позитивного рішення суду у разі передачі справи до судового розгляду.