Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
У контексті адміністративного судочинства НПА може бути предметом оскарження, якщо він порушує права, свободи чи законні інтереси особи (див. ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України).
Рішенням виконавчого комітету Варвинської селищної ради від 29 серпня 2024 року №119 погоджено річний план ліцензованої діяльності на 2025 рік з централізованого водопостачання та водовідведення.

На нашу думку рішення органу місцевого самоврядування про погодження річного плану комунального підприємства є індивідуальним актом управлінського характеру та має такі ознаки:
Індивідуальний характер: стосується конкретного підприємства, а не невизначеного кола осіб.
Одноразовість застосування: приймається для конкретного планового періоду.
Відсутність загальнообов’язкових норм: не встановлює правил поведінки для широкого кола суб’єктів.
Просимо висловити офіційну позицію з питання чи є рішення Виконавчого комітету "Про погодження річного плану " нормативно правовим актом?

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, вважаємо, що рішення органу місцевого самоврядування (ОМС) про погодження річного плану ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення є актом індивідуальної дії, оскільки:

має індивідуальний характер: рішення стосується конкретного суб’єкта господарювання (ліцензіата);

вбачається одноразовість дії: рішення приймається для погодження конкретного плану на певний період (на 2025 рік);

має специфічні юридичні наслідки: воно має безпосередній вплив на права й обов’язки суб’єкта господарювання, зокрема на можливість провадити діяльність згідно з ліцензією.

Таким чином, це рішення відповідає критеріям акту індивідуальної дії згідно з адміністративним правом України. Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у пункті 5 Рішення від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 де зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.