1 - Самовільне зняття лічильника водопостачання абонентом, 2- самовільне зірвання пломби на лічильнику - як діяти комунальному підприємству? Чи є можливість вручити штраф? Яка процедура вручення? Якщо можливості вручити шраф немає то куди звернутись та як реагувати на подібне?
Дуже дякую за відповідь) Очікуємо на допомогу)

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в обов’язок споживачу покладено забезпечення цілісності обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та заборонено втручатись в їхню роботу.

Аналогічні норми закріплено в Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила).

Крім того, відповідно до п. 1 розділу 4 Правил, не допускається будь-яке самовільне приєднання об’єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 2 розділу 4 Правил встановлено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається в тому числі:

• відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води;
• зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води.

Факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (форма акту наведена в додаток 4 до Порядку).

Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від’єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.

Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов’язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води.

Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб (п.6 розділу 4 Порядку).

Крім того, законом передбачено відповідальність за будь-яке втручання у роботу приладів обліку, зокрема, штрафні санкції. Перелік протиправних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, закріплений до КУпАП, до них належать:

споживання води без лічильника;

умисне ушкодження водомірів;

самовільний демонтаж;

несанкціоноване втручання у роботу приладу обліку;

підключення до системи водопостачання в обхід лічильника;

перешкода чи відмова контролеру у доступі до лічильника.

В тому числі, статтею 103-¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за самовільне використання з корисливою метою питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування питною водою.

Зазначені порушення можуть мати наслідком попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також відповідно до ст. 103^-3 КУпАП:

• самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку питної води -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

• створення перешкод для доступу представника суб’єкта господарювання, який забезпечує експлуатацію та обслуговування відповідних зовнішніх інженерних мереж, виконавця комунальної послуги або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, до вузла комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Так, відповідно до ст. 255 КУпАП такими уповноваженими особами для складання адмін.протоколів за статтями 103-¹ та 103^-3 КУпАП є посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

При цьому відповідно до ст. 218 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.103^-1 розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад.

В свою чергу судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 103^-3 КУпАП.