Галузеві (міжгалузеві) угоди не є регуляторними (нормативно-правовими) актами - це угоди, які укладаються між стороною РОБОТОДАВЦІВ (тобто підприємств, юридичних осіб) і стороною ПРАЦІВНИКІВ (тобто громадян, фізичних осіб) і поширюються лише на суб'єктів, які входять до їх складу (перебувають в сфері їхньої дії).

Стороною роботодавців галузевих угод є репрезентативні в відповідній сфері на галузевому рівні об'єднання організацій роботодавців, які уклали або приєднались до такої угоди (репрезентативність підтверджується свідоцтвом НСПП) (ст. 3 ЗУ "Про колективні договори і угоди", ст. 4 ЗУ "Про соціальний діалог в Україні").

Чинне законодавство (зокрема підпункт 1 пункту 21 Порядків формування тарифів затверджених постановою КМУ №869 від 01.06.2011р.) не передбачає врахування в комунальних тарифах норм галузевої угоди, якщо якщо підприємство не перебуває в сфері дії її сторін. 

Таким чином, лише підприємства (тобто роботодавці), які можуть документально довести, що вони входять до складу сторони роботодавців одної з галузевих угод отримують законодавчі підстави та гарантії вчасного та повного врахування галузевих гарантій штатної чисельності та оплати праці в їх тарифах та бюджетних дотаціях.

Поширені помилки, які допускаються підприємствами та місцевими органами влади: 

1. Твердження "законодавство не забороняє врахування в тарифах норм будь-яких галузевих угод" - органи влади уповноважені встановлювати тарифи зобов'язані діяти виключно в спосіб та в порядку передбаченому законодавством (тобто все що прямо не визначено законом - заборонено). Тому врахування в тарифах норм галузевих угод, якщо роботодавець не перебуває в сфері дії відповідної сторони угоди - заборонено законом.

2. Твердження "достатньо просто врахувати норми галузевої угоди в колективному договорі" -  колективні договори не є законодавчими актами, - укладаються підприємством та можуть включати будь-які додаткові гарантії порівняно із законодавством (не обмежені максимальним рівнем), проте в тарифах вони можуть враховуватись лише в межах економічно обгрунтованих норм передбачених законодавством, тобто - в межах державних норм (мінімальна заробітна плата) або галузевих норм, якщо підприємство перебуває в сфері дії сторін галузевої угоди. 

3. Твердження "у нас є первинна організація профспілки і підприємство перебуває в сфері її дії" - профспілкова сторона не має повноважень представляти інтереси роботодавців (тобто підприємств, юридичних осіб). Сторона роботодавців є окремою незалежною стороною колективних переговорів.

4. Твердження "ми підпорядковуємось міністерству, яке є стороною галузевої угоди" - органи виконавчої влади в угодах представлені не як регуляторний орган, а як представник роботодавців державної форми власності, які підпорядковані йому зокрема з питань оплати праці. Регулювання господарської діяльності всіх інших суб'єктів (приватної та комунальної форми власності) може здійснюватись міністерствами виключно на підставі регуляторних актів - наказів зареєстрованих в Мінюсті. 

5. Твердження "ми керуємось положеннями територіальної угоди" - колективні угоди укладаються "на основі законодавства" - тобто не можуть регулювати норми, які прямо не визначені законом для такого рівня угод. Галузеві норми (міжпосадові, міжрозрядні, за окремим видами робіт та професій тощо) - можуть бути предметом виключно угод укладених на галузевому рівні сторонами, які мають відповідну репрезентативність (галузеву а не територіальну).

Наразі в галузі ЖКГ та муніціпальної інфраструктури діють 3 різних галузевих угоди - роботодавці самостійно приймають рішення до якої угоди приєднатись - та обирають ту угоду, яка більшою мірою відповідає їх фінансовим можливостям та виробничим умовам. 

Федерація, як репрезентативне об'єднання організацій роботодавців на галузевому рівні, відповідно до законних повноважень (свідоцтво НСПП) здійснює представництво роботодавців (підприємств) в галузевих угодах, розробку та перегляд галузевих норм залежно від потреб підприємств галузі, розраховує та підтверджує галузеві гарантії підприємств щодо штатної чисельності та витрат на оплату праці,  контролює їх належне та своєчасне врахування в тарифах.

З детальними роз’ясненнями можна ознайомитись тут.