Новели законодавства. Огляд практики ВСУ
ОГЛЯД ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЙ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
1. Верховний суд України у постанові №646/834/17 визнав, що Договір про вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти договору.
Cуд мотивував вказане рішення тим, що договір про вивезення побутових відходів - публічний, а тому не існує обов'язку укладати відповідний договір в письмовій формі. Достатнім є факт вчинення конклюдентних дій! Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
(Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17).
2. Новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати.
Згідно вказаної Постанови суд підтвердив раніше вказані тези про те, що договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. На практиці комунальне підприємство при поданні заяви про видачу судового наказу чи в позовному провадженні повинне перевіряти відомості стосовно власника нерухомого майна, щоб чітко формувати свої вимоги. У разі невідповідності відомостей абонентського відділу та даних з Реєстру прав на нерухоме майно дані необхідно вивчати, виходити на контакт з новим власником та перевіряти положення договору купівлі-продажу в частині заборгованості по житлово-комунальним послугам.
(Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2020 року в справі №686/6276/19).
3.Стягнення заборгованості за комунальні послуги зі спадкоємця встановлюється з моменту прийняття спадщини.
Верховний суд України надав правову оцінку ситуації несплати коштів за поставлену теплову енергію спадкоємцю. Обставини справи полягали в тому, що спадкоємець не отримував свідоцтва на спадщину та не зареєстрував своє право власності. Відтак, останній апелював саме на те, що не оформив належним чином право власності на об'єкт, а також, що не укладав жодних договорів з теплопостачальною організацією. Суди дійшли висновку про те, що відповідач, прийнявши спадщину, набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов’язки спадкодавця. Тому незалежно від того, чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.
(Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 401/710/15-ц).
4.Оплата послуг теплопостачання самозайнятою особою (нотаріусом).
У справі, що переглядалась Верховним Судом України Відповідач був приватним нотаріусом, який використовував належне йому приміщення для здійснення своєї професійної діяльності. Суд підкреслив, що оскільки приватний нотаріус отримує централізоване опалення не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності у приміщенні, яке фактично не є житловим, вказані послуги підлягають оплаті за категорією «інші споживачі» (крім населення), тобто за тарифом як для нежитлового приміщення.
(Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 361/6987/13-ц).
Начальник юридичного відділу
Федерації роботодавців ЖКГ України Г.Р. Профатіло