Оплата за опалення в місцях загального користування в багатоквартирному будинку: ключові положення
Хто має платити за опалення місць загального користування у багатоквартирному будинку?
Місця загального користування – це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (горища, підвали, тощо). За рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів, які розташовані в підвалах (місці загального користування будинку) створюються благоприємні умови для нормального функціонування мереж водопостачання та водовідведення та інших інженерних комунікацій.
Серед співвласників багатоквартирних будинків (власників житлових/нежитлових приміщень) усталилася думка, що в разі відключення приміщення від систем централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення вони не повинні сплачувати за послуги теплопостачальної організації. Проте законодавством України передбачені зобов’язання співвласників будинку щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення, спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника, а також оплати комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Постановою Верховного суду України від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов’язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.
Позиція Верховного суду України ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
До допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.
Зокрема, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід’ємною частиною.
Правовідносини, що виникають між сторонами з приводу постачання теплової енергії, врегульовано законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі – Правила № 630), Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (далі – Методика № 359), якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.
Згідно Правил№ 630 споживачі, які відмовились від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики (п.28 Правил № 630).
Загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою:
кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування;
утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі.
При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника (згідно з пунктом 2.1.4 Методики № 359).
Також відповідно до розділу шостого «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженого Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Таким чином, нарахування теплопостачальними організаціями оплати за послуги з опалення місць загального користування співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов’язковий характер. Щоб уникнути негативних наслідків, пов’язаних із заборгованістю за послуги з постачання теплової енергії, радимо вчасно здійснювати оплату та не накопичувати борги.
Необхідно враховувати, що відповідно до пункту 3 розділу VI Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189- VIII (із змінами), якщо у багатоквартирному будинку до дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, співвласниками багатоквартирного будинку прийнято рішення про визначення моделі організації договірних відносин з виконавцем послуги з постачання теплової енергії, то нарахування за спожиту теплову енергію проводиться відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила № 830).
У випадку дії договірних відносин передбачених Правилами № 830 розподіл теплової енергії проводиться відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954 (далі Методика № 315).
Методика № 315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії тощо.
Якщо співвласниками багатоквартирного будинку не прийнято рішення про визначення моделі організації договірних відносин з виконавцем послуги з постачання теплової енергії, то і нарахування за спожиту теплову енергію проводиться відповідно до Правил № 630.
Юрисконсульт
Наталя Міняйло