ЛІФТ ЯК СФЕРА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ
Згідно частині 2 статті 382 Цивільного кодексу України, всім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належать всі конструкції та обладнання багатоквартирного будинку, в тому числі і ліфти. Забезпечення належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку здійснює кожен співвласник будинку пропорційно до його частки співвласника (ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
До складу обов’язкового переліку робіт (послуг), які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджених наказом Мінрегіону від 27.07.2018 №190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16 серпня 2018 р. за № 934/32386, включаються, зокрема, витрати з технічного обслуговування ліфтів, витрати з обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані систем у ліфті, на вході до ліфта та на робочому місці диспетчера), витрати з поточного ремонту ліфтів, витрати з енергопостачання для ліфтів.
Треба пам’ятати, що ліфт – це механізм підвищеної небезпеки. Забезпечення співвласниками належного функціонування ліфтів, які розташовані у багатоквартирному будинку, є однією з найбільш відповідальних та витратних статей в утриманні багатоквартирного будинку.
Нормативне регулювання
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі Правила № 76), встановлено, що утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець зазначених послуг* або за договором – спеціалізована організація; виконавець послуг має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови наявності відповідних дозволів, отриманих відповідно до постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки». Відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію ліфта покладається на його власника.
Водночас у п. 5.3 Положення про систему технiчного обслуговування та ремонту лiфтiв в Українi, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 р. № 73 (далі - Положення № 73), передбачено: власник ліфтів несе вiдповiдальнiсть за збереження лiфтового обладнання та повинен забезпечувати його безперебiйну й безпечну експлуатацію. Це означає, зокрема: обов’язок виконання регламентних робіт (перевiрка технiчного стану, усунення дрiбних пошкоджень, прибирання ліфтів тощо), проведення місячних, квартальних, капітальних ремонтів (п.п. 2.5–2.9 Положення № 73).
*Визначення «виконавець послуг – суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору», має застаріле значення та досі не приведено до норм діючого законодавства.
Порядок безпечної експлуатації ліфтів визначають Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 № 190 (далі ПББЕЛ).
Виготовлені ліфти повинні бути забезпечені наступною технічною документацією від виробника:
- паспортом ліфта;
- установчим кресленням (для ліфтів);
- настановою з експлуатації;
- настановою з монтажу, пуску, регулювання та обкатки;
- принциповою електричною (гідравлічною) схемою з переліком елементів;
- описом електроприводу і автоматики (дозволяється опис записувати в настанову з експлуатації);
- електричною (гідравлічною) схемою з’єднань, а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний ліфт.
Зазначена документація, крім паспорта ліфта, може бути на електронному носії.
Крім технічної документації, ліфт забезпечується табличкою або написом, де вказано:
- назву або товарний знак виробника;
- вантажопідйомність;
- заводський номер і рік виготовлення.
Табличка (напис) повинна бути встановлена на каркасі кабіни, щоб була видною після монтажу та зберігалась протягом всього строку експлуатації ліфта.
Паспорт ліфта та технічна документація мають зберігатися протягом усього експлуатаційного циклу ліфту.
Згідно п.9.1.5 ПББЕЛ дублікат паспорта на ліфт повинен бути складений тільки його виробником, якщо паспорт відновлює не виробник, то до паспорту мають бути додані документи (висновки, розрахунки), що підтверджують відповідність технічного стану ліфту нормативним вимогам.
Відповідно до розділу 9.1. ПББЕЛ новоустановлені ліфти, крім малого вантажного, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
Ліфти підлягають перереєстрації після:
- реконструкції;
- модернізації, якщо був складений новий паспорт ліфта;
- передачі у власність або експлуатацію іншому суб’єкту господарювання*.
*При створенні ОСББ необхідно звернутися до органів Держпраці для внесення зміни у облікові дані ліфтів
Ліфт знімається з реєстрації у разі:
- списання ліфта, що став непридатним для подальшої експлуатації;
- демонтажу.
Пасажирські, вантажопасажирські ліфти, встановлені в житлових будинках, повинні обладнуватись двостороннім зв’язком з диспетчерським пунктом або пунктом розміщення обслуговуючого персоналу на весь строк їх експлуатації (п. 9.8.1 ПББЕЛ).
Згідно пункту 9.7.1 ПББЕЛ – суб’єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл (подати декларацію* відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на експлуатацію ліфтів до територіального органу Держпраці) відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 зі змінами в постанові Кабінету Міністрів України від 3.03.2020 р. № 207 і забезпечити їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту.
*Декларація подається роботодавцем, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.
Водночас зауважимо, що пунктом 9.7.16 ПББЕЛ передбачено право суб’єкта господарювання, який експлуатує ліфти, на укладення договору з організацією, яка спеціалізується на виконанні відповідних робіт, має необхідні дозвільні документи, штат працівників, обладнання тощо. Також треба враховувати, що оскільки ліфти є спільною сумісною власністю, то договір із організацією має укладатися від імені всіх співвласників (стороною договору може виступати ОСББ, а за його відсутності – один із співвласників, уповноважений загальними зборами).
Взаємовідносини між спеціалізованою організацією і власником ліфта визначаються вимогами ПББЕЛ, Положенням № 73 та підрядним договором на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем. Типовий підрядний договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем наведений у Додатку А Положення № 73.
Окрім зазначеного, в обов’язковому порядку слід враховувати вимоги:
п. 9.7.12 ПББЕЛ, яким передбачений обов’язок суб’єкта господарювання забезпечити наявність правил користування пасажирським ліфтом, що повинні бути вивішені в кабіні та містити серед іншого заборону проїзду дітей дошкільного віку без супроводу дорослих, а також порядок перевезення немовлят у дитячих колясках.
Звертаємо увагу: на підставі п. 9.7.15. ПББЕЛ робота ліфта не дозволяється, якщо:
§ відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію;
§ не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта;
§ закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта;
§ не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів;
§ відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери);
§ не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці;
§ знос канатів перевищує встановлені норми;
§ є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта;
§ несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.
Одним з елементів, що забезпечує безперебійну та безпечну роботу ліфта, є його систематичний технічний огляд.
ПББЕЛ визначено такі види технічного огляду ліфтів та їх утримання:
-первинний (повний) - проводять після встановлення ліфта перед введенням його в експлуатацію;
-періодичний (черговий) технічний огляд ліфта (не рідше одного разу на 24 місяці);
-позачерговий.
Позачерговий технічний огляд ліфта проводять у випадку:
- введення його в експлуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації;
- перерви в експлуатації більш ніж на 12 місяців;
- демонтажу та встановлення на новому місці;
- закінчення граничного строку експлуатації* (із застосуванням видів робіт, що не проводилися під час експертного обстеження);
- експлуатаційної або деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складників, деталей або їх елементів;
- аварії або пошкодження, викликаного надзвичайною ситуацією природного або техногенного характеру.
*Відповідно до п.2.2, 2.3 Положення № 73, строк дієздатності ліфта визначається в 25 років за умов, що його експлуатація і технічне обслуговування відповідає вимогам нормативних документів. Після 25 років експлуатації проводиться експертно-технічне обстеження ліфта для визначення можливості його подальшої роботи або встановлення необхідності виконання робіт з модернізації та капітального ремонту в обсязі технічного висновку. Якщо з якої-небудь причини ці заходи на ліфтах не виконуються, ліфти повинні бути примусово зупинено.
В разі необхідності виконання модернізації та капітального ремонту ліфту, обсяг робіт визначається незалежним експертним центром і фіксується в експертному висновку.
В інших випадках позачерговий технічний огляд проводиться відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або з ініціативи роботодавця.
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд» від 10.08.2004 р. №150 визначено два основні види ремонту ліфтів: поточний і капітальний ремонт.
При поточному ремонті здійснюється перевірка роботи технічного стану ліфтів і систем диспетчеризації (далі СД), забезпечення безпечної експлуатації ліфтів, перевірка, регулювання всіх вузлів системи безпеки, перевірка та регулювання вузлів, що не стосуються системи безпеки, а також виявлення та заміна вузлів деталей, що зносилися і не можуть забезпечувати надійну роботу ліфтів і СД (крім вузлів і деталей, заміна яких здійснюється під час ремонту). Також при поточному ремонті передбачається усунення дрібних пошкоджень, очищення устаткування ліфта та СД від пилу і бруду, змащувальні роботи, підтягування різьбових з’єднань, ревізія щитових і кабелів постійного введення тощо. Під час проведення поточного ремонту передбачено роботи з технічного обслуговування вузлів і деталей ліфта, а саме: лебідки, станції керування, обмежувача швидкості, натяжного пристрою, уловлювальної системи, проводиться ревізія ввідного пристрою, а також вузлів і деталей шахти ліфта, дверей шахти, противаг і кабіни ліфта. Окремо перевіряються проходження всіх сигналів диспетчеризації на пульт, справність виклику та гучного зв’язку з кабін і машинних приміщень, справність апаратів дистанційного увімкнення-вимкнення на всіх ліфтах, заміна сигнальних ламп, а також огляд кабелів диспетчеризації ліфтів, визначення ресурсу кабельних мереж і випробування працездатності СД при максимальних навантаженнях.
Під час капітального ремонту здійснюється повна або часткова заміна основних вузлів і деталей ліфтів і СД, строк експлуатації яких завершився, а також за бажанням власника, роботи, пов’язані із заміною морально застарілих та фізично зношених ліфтів і СД, відновлення периферійного устаткування та заміна диспетчерського пульта, роботи з модернізації ліфтів і СД, що виконуються з метою поліпшення естетичного стану і технічних характеристик, згідно з ДСТУ 36.1-002-97. Роботи, пов’язані з капітальним ремонтом, передбачені для ліфтів і СД, що тривалий час не експлуатувалися і не обслуговувалися (після монтажу — 6 місяців, після місячного ремонту —8 місяців).
При проведенні капітального ремонту здійснюється заміна та регулювання вузлів і деталей лебідки, станції управління, обмежувачів швидкості, натяжного пристрою, уловлювальної системи, вузлів і деталей шахти ліфта, противаги, кабіни, машинного приміщення, демонтаж і монтаж устаткування ліфтів, у зв’язку з роботами зі зменшення шуму в житлових приміщеннях, роботи, пов’язані з необхідністю заміни пошкодженого кабелю ліній зв’язку, електропроводки, а також проводяться роботи з відновлення працездатності ліфтів і СД після закінчення встановленого строку експлуатації або на вимогу власника.
Після виконання капітального ремонту ліфта продовжується і термін його експлуатації, який варіюється від 3 до 15 років, в залежності від видів замінених ліфтових механізмів, та зазначається в паспорті ліфта.
Як бачимо, нюансів в утриманні ліфтів чимало. Зважаючи на те, що згідно з п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» ліфти належать до допоміжних приміщень багатоквартирних будинків та визнаються спільною сумісною власністю співвласників, саме останні повинні потурбуватися про дотримання всіх необхідних правил і порядків.
У постанові від 16.09.2015 по справі № 6-108цс15 Верховний Суд України виклав правову позицію про те, хто буде відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку в несправному пасажирському ліфті. Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє механізмом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку. У разі коли шкоду завдану підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати її повинен замовник, який до того ж є власником джерела підвищеної небезпеки.