Тривалість відпустки можна збільшувати

У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. Це передбачено Законом України № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон) та певною мірою збігається із нормами ст. 6 Закону України «Про відпустки» та ст. 75 Кодексу законів про працю (КЗпП), які встановлють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.
Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім частини третьої ст. 13. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.
Таким чином, максимальна тривалість відпустки, на яку працівник має право, в період дії воєнного стану становить 24 календарні дні.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника, згідно законодавства про відпустки, колективного чи трудового договору, становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. 
Тобто, протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов'язку надати працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 календарних дні.
Водночас, Закон  не призупиняє і не скасовує статті 9-1 «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» КЗпП. Згідно з цією статтею, підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Отже, з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. 
Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов'язком роботодавця.