Консультація: Процедура та особливості правонаступництва у випадку об’єднання підприємств

Керуючись формулюванням «об’єднання», слід розглядати такі форми реорганізації (із законодавчо передбаченим у цьому випадку правонаступництвом), як злиття та приєднання, які, при цьому, не є тотожними.

1. У разі злиття два або більше суб’єктів господарювання припиняють своє існування, а всі майнові права й обов’язки кожного з них стають правами та обов’язками новоствореного (єдиного) суб’єкта, який виник на базі утворених в результаті злиття суб’єктів. При цьому організаційно-правова форма новоутвореного госпсуб’єкта може відрізнятися від колишніх форм госпсуб’єктів, які злилися.

2. Що стосується приєднання, то за такої форми реорганізації також припиняє своє існування один або кілька суб’єктів, проте, на відміну від злиття, всі їхні майнові права та обов’язки стають правами та обов’язками не нового суб’єкта, а того, до якого приєдналися. Тобто до того суб’єкта, який існував раніше та продовжує своє існування у тій самій організаційно-правовій формі як правонаступник суб’єктів, що приєдналися.

Ст. 104 ЦК України передбачено універсальне правонаступництво. А саме, згідно з положеннями даної статті, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У ч.5 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» передбачено, що в разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Приєднання ж вважається завершеним із дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному держреєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (ч. 7 ст. 4 цього ж Закону).

Водночас! Чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, утвореної внаслідок злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтями 106 та 107 ЦК України, відповідно до положень яких після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передання не окремого майна, прав або обов’язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов’язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

Важливо!!! При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Саме тому, якщо підприємство припиняється шляхом приєднання, початком правонаступництва слід вважати дату видання наказу, з якої підприємство, до якого воно приєднується, визнано та визначено правонаступником.

ВИСНОВКИ: Правонаступництво настає не лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, а й також з моменту складення та підписання первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов’язків до іншої особи — правонаступника (передавального акту, наказу про визначення відповідного підприємства правонаступником).

Майнова база правонаступників як у разі злиття, так і в разі приєднання суб’єктів господарювання змінюється на розмір активів і пасивів правопопередників (юридичних осіб, які припинили своє існування).

Саме тому варто пам’ятати, що правонаступник суб’єктів, утворених у результаті злиття або приєднання, має право вимагати від їхніх боржників виконання всіх зобов’язань (у тому числі – майнових). Водночас він же зобов’язаний повністю виконати всі (у тому числі – майнові) зобов’язання своїх попередників.

Усе вищевикладене узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена у наступних постановах: від 16.06.2020 у справі №910/5953/17; від 04.11.2020 у справі №922/817/18; від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.