АКТУВАННЯ АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ: ЗАКОНОДАВЧІ ВИМОГИ 

   Актування аварійних ситуацій комунальним підприємством - важливий етап співпраці із споживачем послуг. Найчастіше із актуванням наслідків аварії стикаються експлуатаційні організації, які обслуговують будинок, теплопостачальні організації (у випадку, якщо їм передані на баланс внутрішньобудинкові системи теплопостачання). У ситуації залиття квартири споживач логічно звертається до експлуатаційної організації, яка ЗОБОВ'ЯЗАНА виїхати комісійно для актування факту залиття квартири.    
      Однак, нерідко трапляються ситуації, коли працівники комунального підприємства нехтують питанням належної фіксації аварійної ситуації, укладають акти із низкою помилок не технічного, а змістовного характеру. У разі, якщо в судовому порядку розглядатиметься спір стосовно витрат, понесених внаслідок ліквідації наслідків аварії, то укладений акт, що містить ґрунтовні неточності не зможе вважатися таким, що належним чином виключатиме вину комунального підприємства/експлуатаційної компанії чи підтверджувати позицію потерпілої сторони в суді.
     Тому, питання правильності актування аварійної ситуації (в контексті залиття квартири) є надзвичайно актуальним та таким, що потребує додаткового дослідження:
Якщо проаналізувати підзаконні нормативно-правові акти, які сформували позицію з питань необхідності підготовки актів про залиття квартири, то вона представлена:
   Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” (додаток №4 - типова форма акту);
Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 № 12/20-11-197 щодо роз’ясненням питань ремонту квартири після залиття факт залиття квартири.
Проаналізувавши вказані документи, можна дійти наступних висновків:
     По-перше, фіксація наслідків залиття квартири здійснюється комісійно та фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. При чому, присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов’язковою. Із практики виникають ситуації, коли особа, яка винна у залитті квартири відмовляється підписувати такий акт. У цьому випадку необхідним є проведення запису в акті про відмову в підписанні винною особою, що засвідчується у присутності 2-ох свідків (можливо із числа сусідів). 
      По-друге, в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць,рік), прізвища, ініціали та займані посади членів комісії, прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди, адреса квартири, поверх, форма власності, прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. 
        На підтвердження вищевказаного, доцільним є аналіз судової практики, зокрема у Постанові ВСУ від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц висловлена однозначна позиція, що акт про залиття квартири є одним із важливих засобів доказування вини у справах щодо відшкодування шкоди. Заявник (відповідач) намагався довести, що акт є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті належної позивачу квартири. Суд вказав, що вказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”. Суд, проаналізувавши зміст акта, вказав, що в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття. Також суд однозначно вказав, що доводи касаційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття квартири є невмотивованими, оскільки у деліктних зобов’язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довела свою невинуватість. 
Тобто, вказана судова практика однозначна - при належному актуванні події будь-які судові спори із участю підприємства будуть зведені до мінімуму.
Із типовим актом про залиття квартири можна ознайомитися в Персональному Кабінеті підприємства в розділі Електронна бібліотека.